Site hosted by Angelfire.com: Build your free website today!

Life, and Death, and Giants...

ЮЛІЯ ГОНЧАР

Юлія Гончар народилася 1982 року у місті Луганську. закінчила магістратуру Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, спеціальність філологія. Зараз навчається в аспірантурі Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького. Викладач Черкаського факультету Київського університету культури. Досліджує художньо-образний світ Т.Шевченка з позицій гендерного підходу. Учасник Всеукраїнських семінарів творчої молоді. Лауреат регіонального етапу конкурсу «Молоде вино». Переможець обласного літературного конкурсу «Свою Україну любіть». Автор збірки поезій «Філософія травня» (2005).
* * *
У Зорянки свято,
В турботах мама й тато,
А хто ж цієї днини
Загляне на гостини?
Налите медом літо,
Веселий юний вітер,
Замріяна хмаринка
Та райдуга-стежинка,
І яснооке сонечко
Теж привітає донечку
Промінчик подарує
І в щічку поцілує.

* * *
Раненько на світанку
прокинулась Зорянка,
а з нею білий котик,
веселий бегемотик,
ведмедик, мудра свинка,
і лялечка Даринка.
Сідають до сніданку,
Матуся і Зорянка,
А з ними білий котик,
веселий бегемотик,
ведмедик, мудра свинка,
і лялечка Даринка.
Ідуть в садочок: ненька
Й Зоряночка маленька.
За ними - білий котик,
веселий бегемотик,
ведмедик, мудра свинка,
і лялечка Даринка.
Доброго ранку, Тетяно Андріївно!

* * *
У вікно заглянув ранок,
Напросився на сніданок,
Умостився на стільці
І поїв усі млинці.
Каже тато: Дивина-а!
Апетит, як у слона!

* * *
Хто розкаже? Хто був тут?
Чи ведмедик? Чи верблюд,
Може, свиночки ходили
І морквинками хрумтіли,
Може, неслухняна кішка
Розгулялася під ліжком?
На світанку нашуміли
Нашу доню розбудили.

* * *
Диво -дивне їжачок,
де взяв скільки колючок,
в будячка, чи у шипшини,
чи в зеленої ялини?
Засміявся їжачок,
- Не збирав я колючок,
кожушок із голочками
дарувала мені мама.

* * *
Загубило Білченятко
Білу шубу, білу шапку,
І тому руденьку носить:
Рудий хвостик, рудий носик,
Руді вушка , руді лапки,
На рудому руді латки.
Подивися, каже татко:
Вийшло справжнє Руденятко!

* * *
Як це сталось, що для гномів,
Не знайшлося місця в домі?
Хвилюватися вам годі!
Жити будете… в комоді

* * *
Назбирав ведмедик
Запашного меду.
Для Зорянки – діжечку,
Ще й для киці трішечки.

* * *
- Здрастуй, півнику рудий,
А зібрався ти куди?
- Я на річечку піду,
Бережок весь обійду,
Погуляю на містку,
Ну, бувай, ку-ку-ріку!

* * *
Бігло курчатко,
схопило кульбабку.
І гляньте, це ж треба,
Злетіло до неба!

* * *
Кучерявеньке ягня,
Губиться ледь не щодня!
І блука до ночі.
Ось візьми дзвіночок.
Не потрапиш в хату –
Допоможе тато.

* * *
Равлик-мама,
равлик-тато
кожен має
свою хату,
хто ж прийде
до равленяти
колискову
заспівати?

* * *
Розсідайтеся, ляльки,
Будем їсти пиріжки.
По одному для Яринки,
для Маринки, для Даринки,
Ще одного з’їм сама –
Й пиріжків уже нема

* * *
Ой, не гарну звичку,
Мають черевички:
Не слухають мами –
Стриб в калюжку прямо.

* * *
Сірий зайчик, довгі вуха,
Свою маму гарно слуха,
З’їв морквинку, капустинку,
Заховався під ялинку-
Спить.

* * *
Баю-баю-баю-бай,
Сині очі закривай,
Бо у теплу нашу хату,
Сон вже хоче завітати,
Із ляльками зірочками,
Та із посмішкою мами.

* * *
Нагулялись ніжечки,
Вже пора до ліжечка,
Спокійної ночі,
Намистинки-очі.

* * *
Я прокинуся раненько,
Розбуджу татуся й неньку,
Бо ж сама поки зберуся,
У садочок запізнюся.

* * *
Всіх накрила кожушком
Темна нічка за вікном.
Та сховались угорі
Мерехтливі ліхтарі.
Весело всміхаються –
Нічки не лякаються.

Copyright © 2009 Life, and Death, and Giants...